Вот еще маленькая статейка...
В окресностях города Пскова есть маленький городок - Печеры, сам то не очень примечательный,
но его мужской монастырь не заметить никак нельзя...
Самое броское в нем, это оборонительные стены, никак не связывающиеся в уме с чем то церковным, монастырским....

Я посетила многие города и страны Европы, все они неповторимы. Но есть одно место, куда хочется возвращаться еще и еще. Это страна – карлик с одноименной столицей, с населением всего около 400 тыс. чел., четверть из которых проживают в столице и армией в 623 человека. Страна, в которой доход на душу населения самы й высоки й в Европе, страна, где царит конституционная монархия во главе с правителем Великим герцогом Люксембургским принцем Нассау Анри Альберт Габриэль Феликс Мари Гийомом .

 

     Флоренція - столиця скарбниці мистецтв - Тоскани

День 2-ий. ХАМАМ!!!!
   

    „Брудними залишаться тільки твої думки!!!” Ні-ні, це не реклама чергового гелю для душу, це перше, що стукалось в мою розпарену голову, коли волохаті руки турецького Антоніо Бандераса (так його колеги кличуть) місили і змащували пахучим маслом мою шкіру, викликаючи всілякі недоречні помисли  :) Отже, пані та панове, до вашої уваги Хамам – традиційна турецька баня.

      Час від часу, блукаючи світом, я стикаюсь із закономірністю: коли ти нічого особливого не чекаєш від країни, куди їдеш, вона тебе тааак вражає!!!!! І цей раз не був виключенням.
     Отже, леді та джентльмени, страшенно рада вам представити країну, яку ви всі добре знаєте, ба навіть не лише по картинкам, а і по її народу, що є нерідким гостем у нас, по її продукції, яку носить на собі і вживає в їжу добра половина наших людей. А ще з цією країною пов’ язана наша релігія, адже саме там, в Константинополі, було охрещено руських князів, що привезли на нашу землю християнство. 
     Представляю вам Туреччину – країну, в яку я закохалась, щойно наш літак почав знижуватись для посадки в аеропорту Анталії.

 
    Мадейра. Впервые я услышала это слово на паре по барному делу. Только речь шла не столько об острове, как о вине, которое там производится. Следующую информацию я получила из журнала «Международный туризм», где была фотография маленьких симпатичных домиков с соломенной крышей на фоне цветущих мальв. Странно, но тогда я даже не думала, что когда-либо туда попаду.