
На що можна натрапити, гуляючи Рейкьявіком:
- Чудернацькі будинки, створені якимось сміливим і винахідливим романтиком (знімаю капелюха – я б залюбки жила в такому фантастичному домі з видом на північний океан), цікаві мозаїки (на всю величезну стіну будинку), білявок і білявків (ну чи як їх там правильно українською назвати????), дощ (найпопулярніше погодне явище), пусті автобуси (о, кайф!!!), що ходять точно за розкладом (о, диво!!), ірландські паби (а якже без них???), картини величиною в ту ж таки стіну (і як вони тільки туди долізли???), чудернацькі морські істоти, принесені чайками (такий ніби фіолетовий їжачок – не знаю, як воно зветься), недопиту склянку пива на асфальті (на ній написано Туборг – то мабуть виклик датчанам:), гори (ну вже я їх вам показувала), гольфові поля (блінн, страшно повз них гуляти, коли на них дядьки з клюшками є), церкви (хрєн би хто здогадався що то є, коли б не хрести на них:), веселки (стільки веселок я за все життя не бачила, як тут за 2 тижні), дивні скульптури (навіть не знаю, як їх правильно назвати – артворки, тіппа:), паровоз (при тому, що залізниці в Ісландії немає), купу ресторанчиків-кафе-жратєльних завєдєній (будь-яка кухня світу, тільки б грошей бодай на щось вистачило), квіти, що ростуть просто із чорного вулканічного каміння (як????)...
- Натовпи людей (їх тут стільки немає – урра!!!), дорожні затори (в нашому їх розумінні), метро-троллейбус-трамвай-маршрутки-фунікулери-бла-бла-бла (лише жовті автобуси), жлобів (я не сноб, але тут навіть діти говорять англійською(уявляєте рівень освіченості?)), спальних районів з їх похмурою одноманітністю (тут що не будинок – то стиль чи просто мастерпіс:), собачого гімна на тротуарах (замість нього трапляється гусяче – вони тут дикі, пасуться де подобається), п’яних жржю (нєпєпєрєводімая ігра слов:) – бо бухло коштує дорого і продається в окремих магазинах...
