|
Сейчас на сайте:
Пользователей: 0
Роботов: 0
Гостей: 2
Всех: 2
Последние 10
пользователей
|
|
|
|
 |
 |
Як помирає день |
 |
|
ВСЯкая ВСЯчина |
 |
 |
Мені сьогодні сумно. Тому поговоримо про смерть. Буває, почуваєш, як у грудях збирається щось важке й неприємне. День за днем та купа нервів росте й росте, щоб потім вилитись в сплін чи просто глибоку „вселенскую скорбь”. І все, здається, гаразд, та бачиш лиш тіні з хмарами й злі наміри. От що ви робите в такі дні? Я стрибаю в транспорт і їду. І обов’язково це має бути при заході сонця. Бо, спостерігаючи за тією помаранчевою зіркою, що розфарбовує холодну блакить у гарячі кольори, можна відпустити власних демонів. Кожного разу день помирає дуже красиво, по-особливому. Іноді навіть не уявляєш, що такі кольори існують... І коли я закидаю голову догори й сміюсь в небо при заході сонця, мої демони тікають... За це люблю надвечір ’ я з його кольорами. Воно приносить полегшення і перефарбовує пастель днів на божевільні фарби мрій... Там, на небесах, живуть справжні перфекціоністи.




















 |
|
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам
зарегистрироваться
либо зайти на сайт под своим именем.
|
 |
7 июля 2007 | Автор: kVitka| Просмотров: 638 |
<напечатать> |
 |
|
 |
№1, написал: Mary Reed, 9 июля 2007 13:06 |
 |
|
|
 |
 |
Группа:
Друзья Регистрация: 17.03.2007
Новостей: 10 Комментариев: 50 ICQ: 470824851 | Привіт, кВіточко. Ти не повіриш, але я тільки-що розмовляла з тобою по телефону і жалілась, що ніяк не виходить залишити тобі коментарій. Але ось нарешті я пишу. Пишу, що фотографії чудові і хоча я їх бачила багато разів, з задоволенням подивлюсь ще. Зараз у тебе дуже гарний настрій, демони відступили і ти радієш життю. Радієш тому, що ти знову в дорозі і тому, що ти пройдеш сьогодні пішки 18 кілометрів  . Можливо, ти навіть радієш тому, що зможеш кілька днів відпочити від дому і від нас і скоро повернешся з новими силами. Хочу запропонувати альтернативу статті «Як помирає день» - «Як народжується день», думаю, що ця тема для тебе зараз актуальніша. Я розумію, що дуже важко просипатись до світанку (або не спати всю ніч), але якщо хочеш, можемо допомогти Відпочивай і не хворій. |
|
|
 |
|
 |
 |
№2, написал: Fil, 9 июля 2007 18:02 |
 |
|
|
 |
 |
Группа:
Друзья Регистрация: 13.06.2006
Новостей: 26 Комментариев: 81 ICQ: -- | Небо.... бескрайняя синева... разнообразие красок... и наслаждаться, восхищатся, красотой заходящего солнца - это великое таинство. Мы обращаемся к небу когда нам хорошо и грустно, мы посылаем ему благодарность, и кричим о своих страхах. иногда, под настроение, хочется подурачится или поплакать... а иногда попробовать чего-нибудь написать.....
Как мне сегодня хорошо Как сладок жизни вкус В руке крепленое вино Скорей всего напьюсь Я запрокину руки вверх Счастливо засмеюсь Спасибо небо, что ты есть С тобой я остаюсь
Как мне сегодня грустно Как горек жизни вкус В душе немного пусто Сама себя боюсь Я запрокину руки вверх Заплачу... помолюсь Спасибо небо, что ты есть С тобой я остаюсь... |
|
|
 |
|
 |
|
|