Логин: Пароль:
Регистрация на сайте   | Забыли пароль?
навигация по сайту
открыть все | закрыть все

Форум
Фотогалерея
Видеогалерея
О нас
Обратная связь
Популярные теги

Требуется для просмотраFlash Player 9 или выше.

Показать все теги
Последнее с форума
Земля слухами полнится Ссылочки 30 Валерия Маркова
Записки на салфетках Собираясь в дорогу 8 Валерия Маркова
Туризм по забугорью Советы туристам 7 Валерия Маркова
Туризм по Украине Поїздки в Млинки 7 Валерия Маркова
Туризм по Украине Отдых на Свитязе в имении Nester-House – от 300 грн/сутки! 4 Валерия Маркова
Земля слухами полнится Ты турист? Проверь свои знания! 3 nowickov40
Гостиницы Львов, где остановиться 2 serguiy
Туризм по Украине Активный драйв: отдых в Судаке 2014! 5 PetrFilatov
UkrTrip Новый год 2015 34 Milka
UkrTrip Ukrtrip maydan 3 Alenka
ПОЛЕЗНОЕ

Кто на сайте
Сейчас на сайте:
Пользователей: 0
Отсутствуют.

Роботов: 0
Отсутствуют.

Гостей: 15
Всех: 15

Последние 10
пользователей
Alex1991 favoritt
khuseinova Milka
nikolay33 nowickov40
Slava werty12
Валерия Маркова Пархом

Друзья
     Якщо зламався мобільний порадить УкрТріп - кращий сервіс

     Black Linux Блог

 

Обмен ссылками
Информация

Главная страница » Украина » Закарпатская область » Просто долина, колись нарцисів. Частина ІІІ
Просто долина, колись нарцисів. Частина ІІІ
Украина » Закарпатская область

Просто долина, колись нарцисів. Частина ІІІ
     Автобус від Яремчі до Хуста їде не просто довго, а дуже довго. Спочатку дві години дивишся за вікно на білі залисини гірських вершин, на симпатнючі колиби на зелених полях, на стадо барашків та на відчайдушних рафтингістов (чи раферов або навіть рафтингєров?). Чому відчайдушних? Тому що не кожний пересічний «таварищ» погодиться плисти у холодній воді на байдарці в таку мокру і прохолодну погоду, та ще й за це заплатить немалі гроші! Чесно кажучи, я зовсім не проти таких розважальних заходів, але на ці травневі вихідні погода була ну зовсім не льотна (чи краще сказати «не плавабельна»?). 
 

В той чи інший момент рука сама піднімалась з фотоапаратом, щоб зафіксувати якусь цікавинку.  

Через дві години наші водії пішли обідати в Рахові. Пасажири ж перетинались з ноги на ногу, та шукали туалет.  

Ми пожертвували гарячою кавою і пішли фотографувати сакуру. Це є чи не єдина місцеве туристська Мекка (дуже сильно сказано…). Взагалі місто призвело якесь гнітюче враження. Виїхали ми з нього з радістю і не обертаючись.
 Просто долина, колись нарцисів. Частина ІІІ
 

Ще годинку у дорозі милувались Румунією. Мила бабуся з переднього сидіння ввела нас в курс діла. Певний час шлях проходить берегом річки Тиса, яка є кордоном між Україною та Румунією. На протилежному березі вже румунські колиби та хатинки, гори і ліси.  

Останні дві години ліниво споглядали за сонячним Закарпаттям. Охайні та вилизані європейські будиночки дивували своєю нетипічністю у порівнянні з рештою українських областей.  

Нас висадили на хустському автовокзалі о 5 годині. Погода нас ще раз збентежила. Шикарне сонце і не менш 16-17 градусів тепла. В той час як у Києві йшов сніг та було прохолодно. Київські знайомі потім дивувались та в паніці питали, як ми в таку холодищу ночували у наметах.  

 Лінивий та малолюдний автовокзал, де швидко лише мухи літали, заразив нас своїм спокоєм та неторопливістю. Що робити далі? Їдемо до долини нарцисів, де маємо возз‘єднатись з рештою компанії.  

Чесно кажучи, основним цвяхом травневої програми був саме візит до долини нарцисів, які квітнуть на початку травня, а мандри Карпатами, Івано-Франківськ та Яремча потрапили до нашого плану «остільки-оскільки».

Просто долина, колись нарцисів. Частина ІІІ Просто долина, колись нарцисів. Частина ІІІ

     
Важний таксист вижав з нас 20 гривень за поїздку ( 8 км) до долини. Я очікувала, що завгодно але не такого. Моя уява малювала якусь забуту Богом долину, що причаїлась посеред високих зелених гір. Долина мала б дуже затишний вигляд, а травички не було видно через білий цвіт нарцисів. І, що головне, мені здавалось, що там не повинно бути багато людей – де-не-де якісь загублені туристи, що добираються сюди автостопом… Реальність виявилась вкрай іншою…  

Ще на під‘їзді до долини, ми траверсували село. Біля кожного будинку стояли діти та тримали в руках величезні букети білих квітів, що внесені до Червоної книги. Вони махали ними повз проїжджаючи машини, намагаючись продати нарциси за безцінок, ласим на сувеніри туристам. Сумно. Люди хочуть заробити на всьому, і навіть не згадують про навколишню природу. Не теба потім жалітися, що загубили природу – самі у всьому винні!  

Перед входом до долини (так-так, у долини є досить такі цивілізовані ворота) стояло багато машин та автобусів. Машини все приїжджали та від’їжджали, створюючи безперервний потік (як у Києві у годину пік). Усюди стовбичили туристи з фотографами у руках, діти із морозивом та «ті з рюкзаками». Така собі замальовка «у вихідний день на головній площі міста».

Просто долина, колись нарцисів. Частина ІІІ Просто долина, колись нарцисів. Частина ІІІ
 

Ідентифікувати нашу другу половинку компанії нам вдалося без зайвих клопотів. Хоч там і був натовп, але групу з 14 людей з рюкзаками не помітити просто неможливо. Ура! Ми знову разом!  

Наші вже встигли відвідати долину нарцисів і тепер очікували нас на галявинці перед стоянкою. Судячи з їх кислих облич, прогулянка їм не зовсім сподобалась.  

Не знаю як було раніш, а в цьому році відвідання долин зробили напрочуд цивілізованим. Через долину йде заасфальтована дорога, повз якої стоїть хлипка огорожа з червоних стрічок – тіпа на поле ногою ні-ні. По дорозі ходить охорона і проганяє всіх, хто хоч однією ногою заступив на край поля. Не можна було зфоткатися посеред квітів – усюди стовбичили попереджуючи таблички. А штраф за одну квітку складав 12 гривень (наскільки ж проштрафились оті діти з села, що рвуть тут нарциси?!).

Просто долина, колись нарцисів. Частина ІІІ Просто долина, колись нарцисів. Частина ІІІ
 

Але все це не так погана – згодна, треба охороняти квіти від людей-вандалів, лише б тільки було ЩО ОХОРОНЯТИ! Не знаю, в чому причина, але в цьому році білі квітки розквітли на 30-40 відсотків поля. Їх були настільки мало, що повсюди лише й було чутно «Оце і все?! Оце все, що тут є? Оце так! І навіщо ми сюди приперлись?». Люди здавались дуже розчарованими… І не дивно, частина поля зеленіла як ні в чому не було, а нещасні нарциси майже не біли видні через високу траву. Крім того, тільки частина квітів розкрилась і радувала нас своєю красою. 

В чому ж проблема? Мабуть ми зарано приїхали? Чи може жорстока зима без снігу так на них вплинула? Незрозуміло. Можу сказати одне. Люди бувалі (Міра) була тут минулого року. Тоді нарциси квітнули на всьому полі та видовище було незабутнє!

Просто долина, колись нарцисів. Частина ІІІ Просто долина, колись нарцисів. Частина ІІІ
 


      Розчаровані, ми завантажились до бусіку і поїхали ставити табір на березі Тиси. Відсвяткували возз‘єднання компанії смачнючою вермішеллю, тушонкою, гарячим глінтвейном, цікавими розповідями та невеличким феєрверком. 
 

Рано вранці тим же бусіком доїхали до Мукачево, де зробили невеличку екскурсію по Паланку. В обід сіли на київський потяг та поїхали до промерзлого Києва. Проводжаючи поглядом Карпатські гори ми трошки сумували за цими чотирма днями, проведеними на лоні природи. Від поїздки ми відходимо і по сьогодні, ще раз і ще раз прокручуючи у думках побачене, почуте і пережите. Ясно одне – ми ще туди вернемось обов‘язково, і вернемось якнайшвидше :)

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.
10 мая 2007 | Автор: Milka| Просмотров: 6986 <напечатать>
 (голосов: 3)
№1, написал: Mary Reed, 17 мая 2007 13:49
Группа: Друзья
Регистрация: 17.03.2007 Новостей: 10
Комментариев: 51
ICQ: 470824851
"Я очікувала, що завгодно але не такого. Моя уява малювала якусь забуту Богом долину, що причаїлась посеред високих зелених гір. Долина мала б дуже затишний вигляд, а травички не було видно через білий цвіт нарцисів. І, що головне, мені здавалось, що там не повинно бути багато людей – де-не-де якісь загублені туристи, що добираються сюди автостопом…"
Дивно, я не була там, але якби поїхала, то чекала б того самого wassat
   [цитировать]   
№2, написал: Fil, 21 мая 2007 12:52
Группа: Друзья
Регистрация: 13.06.2006 Новостей: 26
Комментариев: 82
ICQ: --
Ой як сумно!!!! А я все таки очікувала на біле поле квітів! no Невже така єкскурсія як долина нарцисів для нас втрачена. Я хотіла би поїхати, але після такої розповіді не сильно тягне.
П.С. я дивлюсь все більше і більше журналістів друкуються рідною мовою. Це і приємно і непрактично, адже наші сусіди з Росії і Білорусії, чи ще звідкіля не зможуть зрозуміти суть даної статті wassat
   [цитировать]   
Добавление комментария
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Код: Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить если не виден код
Введите код