Сльози розчулення здавлюють горлянку. Підхоплюю свою салатового кольору величезну валізу з наліпкою «UA» (так-так, горда громадянка бананової республіки) і тягнуся за тими галасливими блондинами й блондинками в шерстяних кофтинках з орнаментом по плечах і купами дітлахів навколо (Боже! Невже то всі їхні????)

  Зал очікування зовсім невеличкий, кілька метрів до виходу, а за склом – буревій!!! Ні, не злива і не гроза, а натуральний буревій – тисячі кубометрів води за хвилину валиться з неба і гупає об усе й усіх, підхоплені ураганним вітром. Ааааа!!! Нащо я це зробила???? Welcome to Iceland, кВітко!

 В дитинстві ваш покірний слуга хотіла бути космонавтом. І зараз хочу. Але кілька років тому ще не підозрювала, що бачити інші планети наяву можливо, ба навіть пожити там можливо. Треба докази? Дивіться фото!

   Пишу й зтираю, зтираю і знов друкую….. не знаю, як вмістити рік життя в одній з найдивовижніших країн нашого світу в одну розповідь. Ба навіть як в три – не знаю.

   В Ісландії є все. Вулкани (ну мабуть про це вже всі в курсі після Ейяфьятлайокудля :Р), шаленої краси, міці й кількості водоспади, веселки щодня, гейзери, кип’яча багнюка і просто підземна пара, насичена сірководнем (знаєте який сморід він дає?), багато тисячолітні льодовики, лавові поля, гори, чудернацькі базальтові утворення, кити і акули, північне сяйво, стародавні легенди і манускрипти, найчистіше в Європі повітря і вода, солодка на смак, яку п’ють із крана і ще багато-багато всього, що зриває дах і полонить, щойно шассі Айсландейр чи АйсландЕкспресс гупне об посадкову смугу Кеблавіка чи Акурейрі.

  Люди. Я їх люблю!!! В вересні, будучи ще досить свіжою в Ісландії, дивувалась кількості вродливих людей на вулицях. Та вони всі, 100% населення, красунчики й красуні. Справа не лише в природних даних, ісландці – великі модники й полюбляють стиль в усьому – від джинсів і дизайнерських торб із риб’ячої шкіри до інтер’єру й екстер’єру оселі, офіса чи магазину. Галереї, музеї, творчі майстерні з експонатами, які розглядаєш довго, якщо є натхнення, або знизуєш плечима і йдеш далі, якщо настрій не той. Вони зберегли ісландську мову, незважаючи на те, що багато століть були колонією спочатку Норвегії, а з 14 ст. -  Данії. Хоча й походить вона від вікінгів-поселенців, являється самобутньою мовною одиницею і майже не змінилась за століття існування. Тож середньовічні саги прочитати може будь-який ісландець (хоча мені казали, з розумінням можуть виникнути певні труднощі:) Повага до історії і природи, турбота про навколишнє середовище і спадщину предків, мистецька натура, космополітизм –все це притаманне ісландцям у великій мірі. А щоп’ятниці півкраїни вдягається святково і влаштовує походеньки по пабах-барах-ресторанах, що продовжуються аж до ранку. ТрадиціяJ

 Вони вірять в давні легенди і досі будівельники, будуючи нову споруду, обходять стороною природні  купи каміння, що трапляються на їхньому шляху, адже вважається, що «Прихований народ» живе в такому камінні. Представники Прихованого народу незалежні від нашого цивілізованого світу, в них свій устрій і навіть щось на зразок парламенту. Трапляються й контакти з людьми, але лише коли ельф сам захоче – про щось попередити або просто смертний раптом зацікавить легендарну істоту.

  Коли ісландське дитинча вередує, батьки показують на гори – звідти підіймаються клуби пари – то троллиха Грілла варить у казані неслухняних дітей. А 13 її дітей-дідоморозів у грудні, за 13 днів до Різдва, починають навідувати людські оселі і вчиняти там мілкі неподобства: хто вилиже цілу діжку скіра (на зразок нашої сиркової маси), а інший глупої ночі яяяяк грюкне дверима щодуху, вони крадуть м’ясо і доїдають рештки, п’ють молоко прямо з-під худоби і лише той, хто приходить останнім, проявляє людяність і дарує дітворі подарунки. А хто поводився протягом року зле  - отримає печену картоплю.

  Місяць Thorri. Хто сміливий, має чудову нагоду скуштувати народних ісландських делікатесів, особливо вони стають популярні протягом стародавнього Місяця замерзлого снігу, що починається в кінці січня й закінчуються наприкінці лютого. Тож до уваги пілігримів бараняча голова, обсмалена на вогні зі шкірою, очі баранячі теж присутні. Варіація – холодець з тієї ж таки голови. Далі, яєчка молодого баранця, мариновані. Кров’яна ковбаса, баранина, копчена на конячому лайні, м’ясо кита, овечий шлунок, фарширований требухою зі спеціями, витримана півроку акула з сильним аміачним запахом, хліб, що запікають в глиняному посуді в землі протягом 28 годин, прісні млинці й сушена риба – все це запивається бреннівіном міцністю 40 градусів. А ще є скат, що смердить на кілометри, коли його готують (а дозволено його готувати лише в кількох спеціалізованих ресторанах, обладнаних надпотужними витяжками). І ще є різдвяний напій, солодовий екстракт з апельсином – особисто для мене він став напоєм богів.

 Природа. Щоб нею насолодитись, достатньо визирнути у вікно з будь-якої точки країни. До океану й гір – зовсім недалеко.  Щоб побачити більше, можна купить тур або, що ще цікавше, орендувать автівку (бажано – повноприводний позашляховик). Система навігації (чи карта), палатка-спальник-каремат, теплі речі, гроші й фотокамера – от набір туриста для Ісландії, інше – опціонально. По всій країні розташована система кемпінгів, де за 6-12 євро отримуєш місце для ночівлі, рукомийник,туалет,душ, іноді – розетки.

  На найбільші острови ходять пароми, що також за окрему плату беруть на борт автомобілі. Рекомендую Вестманські острови, утворені вулканом, на півдні, й  Грімсей на півночі – найпівнічніша точка Ісландії, через цей острів проходить полярне коло – 66 градусів 33 хвилини пн. ш. Цікаво йти з GPSом в руках до пункту переходу через полярне коло, відстежуючи момент, коли наступаєш на уявну лінію, що відділяє геть інший ритм життя й цінності від звичного нам.

 Із організованих турів варто взяти тріп на катері в відкритий океан для спостерігання за китами (з квітня по жовтень), сходження на льодовик, дайвінг (якщо у вас є PADI сертифікат) чи сноркелінг, якщо його немає, катання на санчатах, запряжених полярними псами, тур по льодовиковій лагуні Йокульсарлоун, релакс в Блакитній лагуні, а в кого грошей вистачить – подорож невеликим літаком чи гвинтокрилом над просторами диво-острова Ісландія. До послуг туристів також волохаті невеличкі коні чистої ісландської породи, снігоходи, квадроцикли, суперджипи (зрозумієте по фото чому така приставка), вітрильні яхти, рафтинг…